Четверг
28.03.2024
12:34
В этом разделе
Разнотемье [30]
На различные темы
Турьё моё! [7]
Туристские песни
и воднотуристская поэма
Пьяная тема [4]
О пользе и вреде пития
Стихи 1972 – 1974 годов [3]
Стихи 1977 года [6]
Из прошлой жизни [10]
Nostalgie
Любовь? Любовь! [9]
Оказывается, о ней можно и так
Шизиночки [6]
Да, уж...
декабрь 1990 г. – январь 1991 г.
Верлибры [8]
Белые стихи
Поверхностное [3]
О математических поверхностях
Українською мовою [9]
Дуже лірично
Як тебе не любити, Києве мій [3]
Бьет, значит любит
Тим Чжен Гоу [4]
Китайская грамота
А нам хоть японская
Пародии и шаржи [1]
Совсем не злые
Несбывшееся [1]
Задумки. Он не успел...
Форма входа
Поиск
Комментарии
Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz

  • Клуб авторской песни АРСЕНАЛ
      (Киев)
    Клуб авторской песни АРСЕНАЛ (Киев)

  • Киевский "ДОМ" авторской песни

  • Маг-я
    Валера Тимченко

    Маг-я

  • Кое-что и не только
    Кое-что и не только

  • Готовим,

  • Песни у костра
    Старые забытые туристские песни
  • Наша кнопка
    Хотите быстро попадать на сайт Александра Тимченко?
    Поместите у себя такую замечательную кнопочку!

    Стихи и песни Александра Тимченко
    Статистика
    Сайт создан 05.07.2011, 17:18



    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0


    Яндекс.Метрика
    Яндекс.Метрика
    Рейтинг
    Бард Топ

    Рейтинг сайтов, посвященных авторской и бардовской песне

    Тимченко Александр Петрович

    Українською мовою

    Главная » Стихи » Недетские стихи » Українською мовою

    Романс покоївки міледі – Кетті. Чи не романс?
    Любий мій, мій коханий, я з першого погляду твоя.
    Лиш побачивши тебе, злетіла у даль – височінь,
    Я навіки, навіки, навіки залишусь з тобою.
    Ой, ти серденько моє, до мене, до мене прилинь.

    А від тебе пашіє кіньми, і вином, і полином,
    А твій плащ за плечима зліта як примара, як птах.
    Я покину цей світ, і до тебе, до тебе полину,
    Якщо ти, якщо ти заблукаєш у інших світах.

    І начебто мла огортає весь обрій, весь простір,
    Я не знаю, що дію. Чи знаєш, що діеш ти сам?
    Та як солодко, солодко, ніжно і гостро, і млосно
    Я зникаю в обіймах твоїх, як під сонцем роса.

    А кохання моєго нічого не збільшить, не зменшить,
    І я зразу пробачу, хоча це жорстокий удар.
    Я пробачу тобі, я пробачу, пробачу ту іншу,
    Як ковзнувши повз мене, прямуєш в її будуар.

    А іще я сказати тобі ось що мушу:
    Якщо будеш поранений, чи, боронь Боже, ти вбит,
    Не з вогнем шуткувати, – з тією, що дияволу душу
    Продала за шовка, за смарагди і за оксамит.

    І хоч знаю – даремно, але я благаю, благаю,
    Все одно ти поїдеш, залишиш мене в самоті.
    Я кохаю тебе, д’Артан’яне, кохаю, кохаю,
    Як нікого, ніколи у всьому своєму житті.

    Серед всіх перемог пригадай покоївку міледі –
    (Леді Кларик, в дівоцтві на прізвище Ганна де Бейль).
    Як же ти цілував, цілував свою Кетті,
    Як вона, як вона, як вона цілувала тебе?

    І хоча вже відтоді пройшло, мабуть, зо два сторіччя,
    Але моє кохання не згасне, воно не мине.
    Пам’ятаю тебе – і долоні, і голос, й обличчя,
    О, мій любий, коханий, єдиний, згадай ти мене.

    І хоча у цій книжці про нас більш нічого не згадано,
    Але я пам’ятаю на пам’ять увесь цей роман.
    Ти скажи мені, доле, за що так жорстоко покарана,
    Я, твоя Катерина. Ти чуєш мене, д’Артан’ян?

    Я знівечена вщент, я вмираю під цими ударами,
    І могили моєї не знайдеш ти на всій землі.
    Та лишились на серці моєму багряними ранами
    Твої грішні цілунки, святі поцілунки твої.

    2005
    Просмотров: 518 | Рейтинг: 0.0/0
    Всего комментариев: 0
    Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
    [ Регистрация | Вход ]